Техніка та правила переливання крові
Зміст
Переливання крові є процедурою, під час якої ціла кров або її складові (плазма, еритроцити) вводяться в організм. Це застосовується при численних захворюваннях, таких як онкологія, загальна хірургія та патологія новонароджених, де ця процедура є необхідною. Особу, яка отримує кров, називають реципієнтом, а особу, яка її надає, - донором.
Переливання крові зазвичай виконують через вену, іноді - через артерію, аорту або кістковий мозок. При прямому методі не стабілізовану кров донора безпосередньо передають реципієнту. Однак частіше використовують непрямий метод, де кров спочатку збирають у спеціальні посудини (флакони, ампули, банки), додають консервант і потім передають реципієнту.
Склад, функції та значення крові
Кров переносить кисень, поживні речовини та гормони до кожної клітини тіла, а також видаляє відходи та підтримує внутрішню стабільність організму.
Розглянемо детальніше основні функції, які вона виконує:
- Дихальна функція полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та вуглекислого газу з клітин до легень. Це забезпечує організм енергією.
- Поживна функція полягає в розносі поживних речовин по всьому тілу від кишечника або з місць їх накопичення, таких як глюкоза з печінки. Це здійснює кров, відносячи її до трофічних тканин.
- Видільна функція полягає в видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин.
- Теплорегуляційна функція забезпечує стабільність температури тіла. Це досягається завдяки фізичним властивостям води плазми крові, яка рівномірно розподіляється в організмі для регулювання тепла.
- Регуляторна функція полягає в розносі по організму фізіологічно активних речовин, які регулюють та координують роботу різних органів та систем, забезпечуючи гуморальну регуляцію функцій організму.
- Гомеостатична функція забезпечує динамічну сталість внутрішнього середовища організму шляхом нормалізації складу крові під контролем нервової системи.
- Захисна функція включає фагоцитоз та виділення антитіл лейкоцитами крові, а також здатність до згортання, яке зупиняє кровотечу.
Кров - це липка, солонувата на смак рідина, що циркулює по кровоносній системі та об'єднує весь організм в єдине ціле. У людини кров становить близько 7,7% від загальної маси тіла. Втрата лише третини її об'єму може бути небезпечною для життя.
Склад крові включає рідку частину - плазму крові (приблизно 60% об'єму) і формовані елементи (клітини крові: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) (приблизно 40% об'єму).
Плазма крові - жовтувата рідина, що містить:
- Воду - 91%.
- Білки - 8% (альбуміни, глобуліни, фібриноген), які регулюють вологість плазми, перетворюються на антитіла для боротьби з мікробами, створюють в'язкість крові та беруть участь у зсіданні крові. Вони також переносять поживні речовини, гормони та мікроелементи.
- Жири - 0,8%.
- Глюкоза - 0,12%, яка відіграє ключову роль у забезпеченні енергії клітин головного мозку.
- Сечовина та сечова кислота - 0,05%.
- Мінеральні солі - 0,9%, що включають NaCl, солі Ca, K, Mg і підтримуються на сталому рівні.
- Фізіологічний розчин (ізотонічний), який містить 0,9% солей, використовується в клінічній практиці при значних крововтратах або обезводненні організму.
За допомогою гіпертонічних розчинів можна відтягнути рідину з тканин. Кров містить близько 20 важливих мікроелементів, багато з яких (залізо, нікель, кобальт) беруть участь у кровотворенні.
Зміна складу плазми крові може негативно позначитися на організмі. При великих крововтратах, під час операцій або при певних захворюваннях може виникнути необхідність у переливанні крові від здорової людини хворому.
Що таке гемотрансфузія?
Гемотрансфузія - це метод замісної терапії, який використовує компоненти крові, такі як еритроцитарна маса (червоні кров'яні клітини), свіжозаморожена плазма, концентрат тромбоцитів і криопреципітат (концентрат фактора згортання крові VIII).
Цей процес проводиться тільки за строгими медичними показаннями і винятково в умовах медичного закладу.
Основні причини для проведення гемотрансфузії включають дефіцит переносників кисню та гіпоксію крові, яка виникає у таких випадках:
- гострої масивної крововтрати;
- серйозних хронічних захворювань;
- онкологічних та онкогематологічних розладів;
- проведення хіміотерапії (коли кістковий мозок пригнічується внаслідок прийому цитостатиків);
- продовжених кровотеч.
Перед проведенням гемотрансфузії обов'язково проводиться аналіз крові, визначається група крові, резус-фактор і фенотип пацієнта.
На основі цих даних на станції переливання крові підбирається відповідний донорський матеріал. Лікар проводить проби на сумісність і ще раз визначає групу крові з донорського матеріалу, щоб уникнути можливих помилок.
Що потрібно для переливання крові
Переливання крові є складним процесом, який потребує не тільки медичних знань та навичок, але й відповідної підготовки та обладнання. Перед проведенням гемотрансфузії перш за все необхідно забезпечити наявність необхідного обладнання та реагентів, а також підготувати пацієнта до процедури.
Слід підготувати наступне:
- Кров або її компоненти: Перед початком переливання крові важливо визначити, який саме компонент крові потрібно перелити пацієнту. Це може бути ціла кров або окремі компоненти, такі як еритроцити, тромбоцити або плазма.
- Спеціальне обладнання для проведення гемотрансфузії: набір для переливання крові, катетери для венозного доступу, медичний контейнер для зберігання крові, перебірки та фільтри для очищення крові від забруднень та згортання, шприци та перев'язочний матеріал.
- Реагенти для сумісності крові: Для уникнення небажаних реакцій та ускладнень під час переливання крові, необхідно виконати тестування на сумісність крові між донором і одержувачем, включаючи тестування на групу крові та резус-фактор.
- Підготовка пацієнта: Оцінка медичного стану; Підготовка шкіри; Вибір венозного доступу.
Усе це дозволяє максимально зменшити ризики та забезпечити успішний результат гемотрансфузії для пацієнта.
Техніка переливання крові
Популярний метод лікування різних захворювань - це трансфузія крові, плазми, тромбоцитарної та еритроцитарної маси.
Важливо провести процедуру правильно, дотримуючись затверджених інструкцій. Для цього використовують спеціальні системи з фільтром, які є одноразовими.
Алгоритм проведення переливання крові включає наступні кроки:
- Підготовка пацієнта до гемотрансфузії, що включає збір анамнезу, визначення наявних хронічних захворювань і вагітності (у жінок), а також необхідних аналізів для визначення групи крові і резус-фактору.
- Вибір донорського матеріалу, який оцінюється макроскопічним методом на придатність і перевіряється за системами групи крові та резус-фактору.
- Проведення підготовчих заходів, включаючи проведення проб на сумісність між донорським матеріалом і пацієнтом.
- Проведення трансфузії, під час якої пакет з матеріалом перед трансфузією залишається при кімнатній температурі протягом 30 хвилин. Процедура виконується одноразовою асептичною крапельницею зі швидкістю 35-65 крапель в хвилину, а хворий повинен перебувати в абсолютному спокої.
- Лікар заповнює протокол гемотрансфузії і дає вказівки молодшому медичному персоналу.
Після процедури реципієнта спостерігають протягом доби, з особливою увагою протягом перших 3 годин.
Побічні реакції
Гемотрансфузія, як важлива медична процедура, сприяє відновленню втраченої крові та підтримує життя пацієнтів у складних медичних ситуаціях. Проте, разом із перевагами цієї процедури можуть виникнути й побічні реакції, які потребують уваги та правильного управління.
Посттрансфузійні побічні реакції можна класифікувати як ранні, що виникають під час переливання або невдовзі після нього (протягом перших 24 годин), та пізні, що можуть з'явитися через кілька днів, місяців або навіть років.
Ранні реакції включають імунологічні та не імунологічні ускладнення. До імунологічних належать гемолітична реакція, гіпертермічна не гемолітична реакція, гостре посттрансфузійне пошкодження легень, алергічна реакція.
До не імунологічних відносять сепсис, перевантаження системи кровообігу, не імунологічний гемоліз, повітряна емболія, гіпокальціємія, гіпотермія, посттрансфузійна коагулопатія, гіпотонія та інші.
Пізні реакції можуть включати алоімунізацію до антигенів формених елементів крові та плазми, відстрочену гемолітичну реакцію, посттрансфузійну хворобу "трансплантат проти господаря", посттрансфузійну пурпуру, ослаблення імунорезистентності, передачу вірусних, протозойних чи пріонових інфекцій.
У таблиці нижче представлені ранні посттрансфузійні побічні реакції.
| Причина | Симптоми | Лікування |
|---|---|---|
| Гемолітична реакція (імунологічна) | Озноб, гарячка, гемоглобінурія, гіпотензія, ниркова недостатність з олігурією, ДВЗ, біль у поперековій ділянці, біль у місці венепункції, неспокій | Гідратація (0,9% NaCl), стимуляція діурезу (фуросемід, манітол), анальгетики, терапія геморагічного діатезу |
| Негемолітична гіпертермічна реакція | Озноб, підвищення температури тіла, головний біль, блювання | Жарознижувальні ліки; премедикація перед наступною трансфузією |
| Алергічна реакція (кропив’янка, анафілаксія) | Кропив'янка, набряки, запаморочення, головний біль, симптоми анафілаксії | Антигістамінні препарати; заходи для анафілаксії |
| Посттрансфузійне пошкодження легень (TRALI) | Гостра дихальна недостатність, некардіогенний набряк легень, гарячка, гіпотензія | Оксигенотерапія, штучна вентиляція, інші підходи в залежності від стану пацієнта |
| Посттрансфузійний сепсис | Гарячка, озноб, падіння артеріального тиску | Антибіотики, лікування ускладнень |
| Перевантаження системи кровообігу (TACO) | Порушення дихання, кашель, тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, підвищення рівня BNP або NTproBNP | Лікування гострої серцевої недостатності, оксигенотерапія |
| Неімунологічний гемоліз | Гемоглобінемія, гемоглобінурія, можлива артеріальна гіпотензія, порушення функції нирок, загальне нездужання, неспокій | У тяжких випадках — лікування гемолізу, підтримуюча терапія |
| Повітряна емболія | Раптові розлади дихання, ціаноз, біль, кашель, порушення серцевого ритму | Переведення хворого на лівий бік, підйом ніг вище рівня грудної клітки, лікування гіпокальціємії |
| Гіпокальціємія | Парестезії, тетанія, порушення серцевого ритму | Введення препаратів кальцію |
| Гіпотермія | Порушення серцевого ритму | Загальне обігрівання пацієнта |
Як ми бачимо в цій таблиці, що переливання крові - це дуже складний процес, який вимагає великої уваги та відповідальності. Він заснований на строгих медичних протоколах та стандартах безпеки, щоб забезпечити високу ефективність для кожного пацієнта.
Підготовка обладнання, дотримання процедур контролю та тестування, а також відповідна підготовка пацієнта є ключовими чинниками успішного проведення гемотрансфузії.
Враховуючи потенційні побічні реакції, лікарі та медичний персонал знаходяться під великим тиском, але їхні зусилля є невід'ємною частиною збереження життя пацієнтів.
Алгоритм дій у разі побічної реакції під час переливання крові
Гемотрансфузія, хоча і необхідна та ефективна процедура, може викликати побічні реакції у деяких пацієнтів. Негайна та професійна інтервенція на ці реакції є ключовою для запобігання серйозним ускладненням, що гарантує максимально безпечний перебіг процедури.
Алгоритм дій тут буде наступний:
- Припиніть переливання крові негайно.
- Збережіть внутрішньовенний доступ і розпочніть інфузію 0,9% розчину NaCl.
- Визначте температуру тіла пацієнта, частоту пульсу та артеріальний тиск.
- Проведіть забір зразків крові з іншого венозного доступу для досліджень: Імуногематологічних та бактеріологічних, узгоджених з лабораторією консультативних досліджень підрозділу державної служби крові.
- При підозрі на гемолітичну реакцію здійснюється забір сечі на аналіз.
- Забезпечте контейнер з кров'ю і набір для переливання та надішліть у відповідний підрозділ державної служби крові.
- Заповніть бланк повідомлення про побічну реакцію або інцидент та передайте у відповідну установу служби крові.
- Дійте в залежності від інтенсивності та типу симптомів, які вказані у таблиці вище.
Проведення негайних заходів, відповідно до встановленого алгоритму, сприяє ефективній допомозі та запобіганню небезпекам. Надання належної медичної допомоги та ретельне ведення документації є важливими етапами у якості та безпеки гемотрансфузії.
Правила переливання крові
Гемотрансфузія, як ключовий елемент медичної практики, стає необхідною процедурою для численних пацієнтів, які зазнають серйозні медичні стани. Проте успішне проведення цієї процедури вимагає суворого дотримання правил та норм безпеки.
Перед початком переливання компонентів крові, що містять еритроцити, важливо виконати забір крові для проведення проб на сумісність. Тільки після виконання цього етапу можна розпочати трансфузію, дотримуючись ретельно розробленого алгоритму.
Перед початком трансфузії необхідно отримати результати проби на сумісність та перевірити правильність даних реципієнта з даними на етикетці компоненту крові. Також важливо переконатися у терміні придатності компонентів крові та провести оцінку їх якості.
Планування швидкості переливання залежить від клінічного стану реципієнта, а спостереження за пацієнтом під час трансфузії є важливим кроком та запорукою безпеки та успішного результату процедури.
Кожне переливання крові або її компонентів повинно бути документовано для подальшого відстеження та контролю. Важливо дотримуватися вказівок щодо використання обладнання та не допускати помилок, що можуть загрожувати життю та здоров'ю пацієнта.
