Самодопомога у польових умовах

04 січня 2024

Зміст

Самодопомога у польових умовах є критично важливою навичкою для тих, хто перебуває в умовах військових конфліктів, експедицій, або навіть лише подорожує віддаленими територіями. У таких ситуаціях здатність надавати собі допомогу може визначити результат та вплинути на загальну безпеку та виживання.

Однією з ключових аспектів самодопомоги у польових умовах є володіння навичками першої медичної допомоги. Знання, як надавати ефективну допомогу при пораненнях, опіках, або інших медичних випадках, може врятувати життя.

Розуміння використання імпровізованих матеріалів для створення лікарських засобів та заготовок також є важливим елементом. Вміння організувати власне проживання та виживання у важкодоступних умовах також відіграє важливу роль у польовій самодопомозі. Знання, як вибрати безпечне місце для ночівлі, як правильно збирати воду та як приготувати їжу з мінімальними ресурсами, дозволяє ефективно керувати обмеженими ресурсами та забезпечує стабільність у важких умовах.

Психологічна стійкість та вміння керувати стресом також входять у складники самодопомоги у польових умовах. Уміння зосереджуватися на важливому, не падати духом у критичних ситуаціях та швидко адаптуватися до змін є ключовими елементами виживання у таких обставинах.

Узагальнюючи, самодопомога у польових умовах є необхідною частиною оснащення та навичок будь-якої особи, яка може опинитися в умовах віддалених або екстремальних ситуацій. Ці навички дозволяють зберегти життя та забезпечити безпеку в умовах, де кожна рішуча дія може мати вирішальне значення.

Важливість самодопомоги

Самодопомога є важливим елементом в підготовці військових, який значно підвищує їхню ефективність та витривалість у виконанні завдань. Цей аспект відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки та успішного виконання місій в умовах різних конфліктів та кризових ситуацій.

Важливість самодопомоги виявляється у здатності військового ефективно реагувати на стресові ситуації та швидко адаптуватися до змін у воєнно-польових умовах. Тренування власних навичок самозахисту, першої медичної допомоги та виживання дозволяє військовим надійно захищати себе та своїх товаришів у будь-яких обставинах.

У навчанні важливе місце відводиться таким аспектам, як фізична та психологічна підготовка. Заняття спеціальними методами дозволяють підтримувати оптимальний фізичний та психічний стан військових. Спортивні тренування, стресостійкість та розвиток рішучості – це ключові елементи, які готують військового до подолання будь-яких труднощів.

Надзвичайна ситуація часто вимагає швидкої реакції та навичок самодопомоги. Військовий повинен бути готовим надавати допомогу собі та своїм побратимам навіть у важкодоступних та ворожих умовах. Навички першої медичної допомоги, володіння технікою виживання та вміння оцінювати небезпеку є невід'ємною частиною військової підготовки. Окрім того, самодопомога сприяє формуванню внутрішньої дисципліни та відповідальності.

Військовослужбовець, який здатний ефективно керувати своїм часом, ресурсами та стресовими ситуаціями, стає надійним ланкою в загальному ланцюзі оборони та безпеки. Отже, важливість самодопомоги в підготовці військових не може бути переоцінена. Це не лише збільшує їхню власну стійкість, але і робить їх більш ефективними та надійними у виконанні завдань, що стоять перед ними в сучасному світі.

Види травм у польових умовах

У польових умовах можна отримати різні види травм, які можуть бути наслідком вогнепального, холодного, вибухового, термічного, хімічного, біологічного або радіаційного ураження. Найбільш поширені травми у польових умовах - це:

Кровотеча - втрата крові внаслідок пошкодження судин. Кровотеча може бути зовнішньою або внутрішньою, артеріальною або венозною, масивною або незначною. Кровотеча призводить до зниження кровотворення, кисневого голодування тканин, шоку або смерті.
Закриття дихальних шляхів: В цьому стані повітря не може проходити вільно від носа або рота до легень. Закриття дихальних шляхів може бути спричинене чужорідним тілом, кров’ю, слизом, блювотинням, пухлинами, травмами голови або шиї, алергічною реакцією, отруєнням або іншими причинами. Закриття дихальних шляхів призводить до припинення дихання, а потім до зупинки серця.
Проникаюче поранення грудей - поранення, при якому порушується цілісність грудної стінки та легень. Проникаюче поранення грудей може бути наслідком вогнепального, холодного, вибухового або іншого ураження.
Поранення від вогнепальної зброї: Включає у себе різні типи вогнепальних травм, такі як вогнепальні поранення, осколкові поранення та травми від вибуху. Такі ушкодження можуть бути важкими та вимагати швидкої медичної допомоги.
Порізи та відкриті рани: Виникають внаслідок контакту з гострими об'єктами або матеріалами. Важливо вчасно обробляти та захищати від інфекцій.
Переломи та розтягнення: Спричиняються травмою або нещасним випадком. Вимагають стабілізації та можуть бути супроводжені болями та обмеженою рухливістю.
Отруєння та інфекції: Виникають внаслідок неправильного вживання їжі чи води, контакту з отруйними рослинами або тваринами. Отримання антибіотиків та надання першої медичної допомоги є критичними.
Гіпотермія та перегрівання: Порушення терморегуляції може призвести до гіпотермії або перегрівання. Невідкладна допомога у відновленні теплового балансу є обов'язковою.
Травми від вибухів: Включають травми від шокових хвиль та осколкові ушкодження. Вимагають комплексного лікування та невідкладної медичної допомоги.
Опіки - пошкодження шкіри або слизових оболонок внаслідок впливу високої температури, електрики, хімікатів, променів або тертя. Опіки можуть бути різного ступеня тяжкості, від почервоніння до некрозу тканин. Опіки призводять до болю, набряку, пухирів, виразок, рубців, інфекції, зневоднення, шоку або смерті.

Перша допомога при кровотечі

Кровотеча - це втрата крові внаслідок пошкодження судин. Кровотеча може бути зовнішньою або внутрішньою, артеріальною або венозною, масивною або незначною. Перша допомога при кровотечі полягає в зупинці кровотечі та запобіганні шоку. Для зупинки кровотечі необхідно:

Наложити перетягуючу пов’язку на рану, якщо кровотеча незначна або венозна;
Наложити джгут або імпровізований джгут (ремінь, мотузка, шарф) на судину вище рани, якщо кровотеча артеріальна або масивна;
Підняти поранену кінцівку вище рівня серця, якщо це можливо;
Забезпечити тепло та спокій пораненому, запобігти втраті тепла та вологи;
Контролювати стан дихання, пульсу, тиску та свідомості пораненого;
Зняти джгут не пізніше ніж через 2 години після накладення, якщо кровотеча зупинилася, або перенести його на інше місце, якщо кровотеча продовжується.

Звільнення дихальних шляхів і відновлення дихання

Закриття дихальних шляхів - це стан, коли повітря не може проходити вільно від носа або рота до легень. Закриття дихальних шляхів може бути спричинене чужорідним тілом, кров’ю, слизом, блювотинням, пухлинами, травмами голови або шиї, алергічною реакцією, отруєнням або іншими причинами.

Закриття дихальних шляхів призводить до припинення дихання, а потім до зупинки серця. Перша допомога при закритті дихальних шляхів полягає в звільненні дихальних шляхів та відновленні дихання. Для звільнення дихальних шляхів необхідно:

Очистити ротову порожнину від чужорідних тіл, крові, слизу або блювотиння, використовуючи пальці, пінцет або імпровізовані засоби;
Зробити наклон голови назад або підняти підборіддя, щоб відкрити дихальні шляхи;
Зробити штучне дихання рот в рот або рот в ніс, якщо дихання відсутнє або недостатнє;
Зробити непрямий масаж серця, якщо пульс відсутній або слабкий;
Продовжувати штучне дихання та непрямий масаж серця до відновлення дихання та пульсу або до прибуття медичної допомоги.

Надання допомоги при проникаючому пораненні грудей

Проникаюче поранення грудей - це поранення, при якому порушується цілісність грудної стінки та легень. Проникаюче поранення грудей може бути наслідком вогнепального, холодного, вибухового або іншого ураження.

Проникаюче поранення грудей призводить до порушення дихання, кровообігу та газообміну, а також до розвитку ускладнень, таких як пневмоторакс, гемоторакс, гідроторакс, гемопневмоторакс, шок або смерть. Перша допомога при проникаючому пораненні грудей полягає в:

Забезпеченні вільного дихання пораненого, звільнивши його від одягу, зброї, спорядження, що перешкоджають диханню;
Наложенні герметичної пов’язки на рану, щоб запобігти проникненню повітря в плевральну порожнину та розвитку пневмотораксу;
Наложенні вентильної пов’язки на рану, якщо є ознаки напруженого пневмотораксу, ціаноз, тахікардія, гіпотензія, зміщення серця в протилежну сторону;
Піднятті пораненого в положення напівсидячи або лежачи на боку з пораненою стороною вгору, щоб полегшити дихання та запобігти аспірації крові;
Забезпеченні тепла, спокою та підтримки пораненого, запобігаючи втраті тепла, вологи та шоку;
Контролюванні стану дихання, пульсу, тиску та свідомості пораненого;
Транспортуванні пораненого до найближчого медичного пункту або госпіталю, якщо це можливо, з урахуванням його стану та обставин.

Види захворювань у польових умовах

У польових умовах можна зіткнутися з різними видами захворювань, які можуть бути спричинені інфекціями, отруєннями, алергіями, переохолодженням, перегріванням, сонячними опіками, укусами тварин або комах, а також стресом, перевтомою, недостатнім харчуванням або водопостачанням. Найбільш поширені захворювання у польових умовах - це:

Простудні захворювання

Простудні захворювання - це група інфекційних захворювань, які вражають дихальні шляхи. Простудні захворювання можуть бути спричинені вірусами або бактеріями, а також зниженням імунітету, переохолодженням, перегріванням, забрудненням повітря або контактом з хворими людьми.

Простудні захворювання супроводжуються такими симптомами, як кашель, насморк, головний біль, біль у горлі, лихоманка, слабкість, біль у м’язах або суглобах. Перша допомога при простудних захворюваннях полягає в:

Забезпеченні достатнього спокою та сну;
Питті достатньої кількості рідини, особливо теплих напоїв, які зменшують сухість та подразнення дихальних шляхів;
Прийнятті ліків від головного болю, лихоманки, кашлю або болю в горлі, якщо вони є в наявності;
Зменшенні контакту з іншими людьми, щоб не заражати їх;
Зверненні до лікаря, якщо симптоми не поліпшуються протягом 3-5 днів або з’являються ознаки ускладнень, таких як запалення легень, гайморит, отит, бронхіт або ангіна.

Шлунково-кишкові захворювання

Шлунково-кишкові захворювання - це група захворювань, які вражають шлунок, кишечник або печінку. Шлунково-кишкові захворювання можуть бути спричинені інфекціями, отруєннями, алергіями, стресом, неправильним харчуванням, забрудненою водою або їжею, а також укусами тварин або комах.

Шлунково-кишкові захворювання супроводжуються такими симптомами, як блювота, діарея, біль у животі, запаморочення, слабкість, втрата апетиту, зневоднення, збудження або депресія. Перша допомога при шлунково-кишкових захворюваннях полягає в:

Припиненні прийому їжі та питті на деякий час, щоб не подразнювати шлунок та кишечник;
Питті достатньої кількості рідини, особливо регідратаційних розчинів, які відновлюють водно-сольовий баланс організму;
Прийнятті ліків від болю в животі, запаморочення, слабкості або зневоднення, якщо вони є в наявності;
Поступовому введенню в раціон легкої їжі, такої як рис, банани, сухари, яблука, яйця, курячий бульйон або йогурт;
Зверненні до лікаря, якщо симптоми не поліпшуються протягом 2-3 днів або з’являються ознаки ускладнень, таких як кров у випорожненнях, висока температура, судоми, сильна біль у животі або жовтяниця.

Відчуття зневоднення

Відчуття зневоднення - це стан, коли організм втрачає більше води, ніж отримує. Відчуття зневоднення може бути спричинене надмірним потовиділенням, блювотою, діареєю, недостатнім питтям, високою температурою повітря, сонячним ударом, інтенсивним фізичним навантаженням або іншими причинами.

Відчуття зневоднення супроводжується такими симптомами, як спрага, сухість в роті, слизових оболонках та шкірі, зменшення сечовиділення, темний колір сечі, головний біль, слабкість, запаморочення, судоми, збудження або депресія. Перша допомога при відчутті зневоднення полягає в:

Питті достатньої кількості рідини, особливо регідраційних розчинів, які відновлюють водно-сольовий баланс організму;
Униканні алкоголю, кофеїну, солодких або газованих напоїв, які можуть збільшити втрату води або подразнити шлунок;
Збільшенні споживання свіжих фруктів, овочів, соків, супів, які містять воду та вітаміни;
Зменшенні фізичної активності, одяганні легкого та світлого одягу, захисті від прямих сонячних променів, перебуванні в прохолодному та вентильованому приміщенні;
Зверненні до лікаря, якщо симптоми не поліпшуються протягом декількох годин або з’являються ознаки тяжкого зневоднення, такі як суха та холодна шкіра, западання очей, сильна слабкість, плутаність, втрата свідомості або шок.

Що повинна містити індивідуальна аптечка

Індивідуальна аптечка - це набір необхідних засобів та приладдя для надання самодопомоги та взаємодопомоги у польових умовах. Індивідуальна аптечка повинна бути компактною, легкою, зручною, захищеною від вологи, бруду та пошкоджень. Індивідуальна аптечка повинна містити такі елементи:

Стерильні пов’язки, пласти, серветки, вату, бинти, лейкопластир, антисептики, антибіотики, анальгетики, протизапальні, протиалергійні, протишлункові, протидіарейні, регідратаційні, антигельмінтні, антималярійні та інші ліки, які можуть знадобитися в залежності від ситуації та регіону.
Джгут, ножиці, пінцет, голки, нитки, шприці, голки, термометр, лупа, підпал, свічки, сірники, фонарик, дзеркало, свисток, компас, карта, годинник, сигнальна ракета, фольга, пакети, плівка, паспорт, копії документів, гроші, телефон, зарядне пристрій, батарейки, радіо, фотоапарат, записник, ручка, олівець та інші предмети, які можуть знадобитися для спілкування, орієнтування, ідентифікації, документування, розваги або інших цілей.
Воду, їжу, одяг, взуття, куртку, шапку, рукавички, шарф, намет, спальник, килимок, москітну сітку, репелент, сонцезахисний крем, окуляри, мило, зубну щітку, зубну пасту, гребінець, рушник, туалетний папір, прокладки, презервативи та інші предмети особистої гігієни, захисту від негоди, комах, хвороб або інших небезпек.

Це приклад того, що повинна містити індивідуальна аптечка. Ви можете змінити або доповнити її в залежності від ваших потреб, можливостей та умов. Головне - не забувати про неї та мати її завжди при собі. Індивідуальна аптечка - це ваш надійний помічник у випадку надзвичайних ситуацій. Будьте готові до них та дбайте про своє здоров’я!